Робіть менше справ! Працюйте у природному темпі! Зосередьтеся на якості! Такі поради у своїй новій книзі «Низька продуктивність» дає науковець Кел Ньюпорт. Щоб зробити прорив та уникнути крайнощів надпродуктивності, вам доведеться сказати «ні» дуже багатьом звичним речам…
ТЕ, ЩО ЗДАЄТЬСЯ«БАЙДИКУВАННЯМ»
Висока якість і значущість наукових досліджень безпосередньо залежить від можливості вченого займатися тим, що скидається на «байдикування», за яким стоїть гранична концентрація ментальних ресурсів на розв’язанні проблеми. Якщо ви хочете зробити прорив, ваш пошук обов’язково має включати періоди відпочинку й роздумів. Без цього не обійтися не лише вченим, а й будь-яким «працівникам розумової праці».
Таких висновків у своїй книжці доходить Кел Ньюпорт — відомий американський науковець-комп’ютерник із Джорджтаунського університету у Вашингтоні, письменник, блогер і постійний автор журналу «Нью-Йоркер». Предметом найпильнішого інтересу Кела є управління часом та «система продуктивності» особистості. Не стала винятком і восьма за рахунком книга «Низька продуктивність», що вийшла цього року та ідеям якої журнал Nature присвятив спеціальний огляд.
У СУСПІЛЬСТВІ «ДИВНИХ» ЛЮДЕЙ
Ще під час навчання в Дартмутському коледжі Ганновера (штат Нью-Гемпшир) у Ньюпорта виникла ідея написати свою першу книжку про те, як домогтися успіху в науковому середовищі.
Він скористався порадою свого друга, літературного агента, і в підсумку уклав контракт із видавництвом на публікацію книги «Як досягти успіху в коледжі» (2005), отримавши аванс у розмірі 40 000 доларів США. Потім він написав книгу «Як стати відмінником» (2006), яку було продано тиражем близько чверті мільйона примірників, і книгу «Як стати суперзіркою середньої школи» (2010).
2004 року, коли Кел закінчив навчання, він свідомо відхилив пропозиції щодо роботи від технологічних компаній і обрав аспірантуру Массачусетського технологічного інституту (MIT) у Кембриджі. Там він отримав ступінь магістра, а потім і докторський ступінь за дослідження розподілених алгоритмів.
У MIT Ньюпорт приєднався до однієї групи дуже дивних, але при цьому геніальних людей, історія кожного з яких запросто могла б стати сценарієм для фільму.
КОМП’ЮТЕРНІ ГЕНІЇ, ЯКІ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ КОМП’ЮТЕР
Одному докторанту, члену групи, було 16 років. При цьому університет він закінчив ще 2 роки тому, у віці 14 років, після чого вступив на роботу в Microsoft. Був серед членів цієї групи і 21-річний професор, який у 18 отримав грант MacArthur Genius за розв’язання однієї надскладної теореми.
Спілкуючись із геніями, Ньюпорт уперше замислився над тим ступенем концентрації, який потрібен для розв’язання складного й амбітного завдання.
Одним із виявлених ним парадоксів стала недовіра цифрових геніїв до цифрових технологій. Найвидатніші комп’ютерні фахівці не застосовували комп’ютер, вважаючи за краще користуватися можливостями людського мозку.
СЕРЙОЗНЕ СТАВЛЕННЯ ДО РОЗУМУ
Після закінчення університету Кел Ньюпорт став доцентом, а потім і професором Джорджтаунського університету. Він продовжив писати на науково-популярні теми, насамперед про інформаційні технології та їхній вплив на людей. Однак зростаючий успіх письменника не завжди йшов на користь його університетській кар’єрі. Щоправда, з часом цей дисонанс він подолав: письменницький інтерес та академічна робота виявилися нерозривно пов’язані.
Сьогодні Ньюпорт допомагає своїм студентам серйозно ставитися до власного розуму. На тлі одержимості академічних кіл кількістю та показниками публікацій філософія Ньюпорта виглядає дещо несподівано. Він стверджує, що кількість і якість взаємопов’язані. І розглядає неквапливий, знижений темп продуктивності як унікальний ресурс для наукового прориву.
РОБОТА 24/7 Є ПСЕВДОПРОДУКТИВНОЮ!
На його думку, робота 24/7 — це не дуже добре. Тому вчений закликає переформатувати зайнятість сучасного робочого місця. Нинішні можливості миттєвої комунікації прискорили перехід до того, що експерти називають псевдопродуктивністю або псевдоактивністю, які не дають змоги зосередитися на завданнях, що вимагають глибшого мислення.
У результаті зросла кількість випадків виснаження й вигорання, що стали серйозною проблемою і в академічному середовищі. Аби повернути результативність і креатив, Ньюпорт закликає працівників розумової праці до трьох речей: робити менше справ, працювати в природному темпі, ставити на чільне місце якість, а не кількість. Усього цього він пропонує вчитися у найбільш видатних науковців.
ВЧИМОСЯ У
ВЕЛИКИХ
Ньюпорт наводить приклади вчених та інших працівників розумової праці, які робили радикальні кроки, щоб звільнитися від усього «зайвого» і домогтися видатних результатів.
Наприклад, фізик-теоретик Річард Фейнман уникав будь-якої громадської діяльності, щоб зосередитися на глибоких роздумах, — без цього його дослідження були б неможливими. Фейнман вважав спокій духу головною умовою творчої роботи, а генерацію ідей і смислів погано сумісною з менеджментом.
Однак Ньюпорт констатує, що більшість людей не схожі на Фейнмана. Вони зовсім не інформаційні аскети і не можуть просто ігнорувати вимоги керівників, підлеглих, колег, думаючи виключно про великі речі. Але в дечому брати приклад із великих науковців вони все-таки можуть.
ЯК ЗАГАЛЬМУВАТИ ПРОДУКТИВНІСТЬ?
Узагальнивши досвід управління часом, який допомагав здійснювати великі наукові відкриття, Ньюпорт сформулював 6 способів практикувати повільну продуктивність:
#1 Обмежте кількість щоденних цілей!
Уникайте багатозадачності, зосередившись на одному наймасштабнішому і найбільш значущому проєкті. Безжальне скорочення списку справ відкриває ментальний простір, необхідний для наукових роздумів.
#2 Поєднуйте ритуали та місця!
Ритуали важливі, й дотримуватися їх варто скрізь, де це можливо. Як приклад поєднання ритуалу та місця Ньюпорт наводить дії вченого, який після обіду в університетській їдальні вирушав не назад до свого кабінету, а до одного й того самого бібліотечного стенду.
#3 Організовуйте групові зустрічі!
Це може бути фіксована щотижнева півгодинна нарада з колегами для обговорення невирішених проблем. І ніякого непродуктивного листування електронною поштою та в групових чатах, що забирає багато часу!
#4 Не поспішайте!
Свого часу великі вчені Микола Коперник, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон і Марія Кюрі перевернули наше уявлення про світ. Вони визначили розвиток науки на багато десятиліть уперед, при цьому не працюючи 24/7 без сну й відпочинку. Щоб досягти успіху у важливій справі, вам потрібен такий самий робочий графік — стійкий, проте з різною інтенсивністю. У ньому мають бути значні періоди відпочинку та роздумів.
#5 Не плануйте зустрічі на понеділки!
Ця порада тільки здається екзотичною, але, на думку Ньюпорта, вона має глибокий сенс. Не перевантажений справами понеділок зробить ваше дозвілля в недільні вечори приємнішим і повноціннішим.
#6 Інвестуйте у високоякісні інструменти!
Тут Ньюпорт посилається на власний досвід. Бувши постдокторантом, він купив дорогий блокнот-органайзер, щоб якось структурувати своє мислення. Через 14 років, гортаючи старі записи, він знайшов у них джерело семи рецензованих публікацій.
Huxley
Немає коментарів:
Дописати коментар