Якою була українська мова на початку XX століття

 

“Московсько-український словник” українського лексикографа Віктора Дубровського був виданий у 1918 році. Він містить понад 31 тисячу російських слів та близько 90 тисяч українських відповідників. До нього ввійшла загальновживана лексика, чимало діалектної та основна термінологія і номенклатура, яку використовували у ті часи.

Багато слів того часу зникли з сучасного мовлення, деякі трансформувалися. “Український інтерес” підготував для вас підбірку найцікавіших синонімів відомих слів, які сьогодні не вживаються.

Ехо війни: голоси «втраченого покоління»

  

24 лютого 2022 року — день, що змінив не лише хід світової історії, а й день відліку нового виміру долі кожного з нас. Ми вже ніколи не станемо колишніми, бо страшні події стрімко й без стуку увійшли до нас у дім. Усі раптом опинилися в пащі смерті — всередині самої гільйотини — та побачили в отворі дверей прокажене обличчя війни в образі безжального маніяка й серійного вбивці.

Тепер ми знаємо, і знаємо вже не з книжок, що історія людства — це історія воєн і наслідків, які вони приносять у життя людей. Рідкісним винятком в історії вважається покоління, якому вдалося прожити своє життя від народження до смерті, так і не пізнавши лиха війни.

На жаль, нам, поколінням українців, які живуть нині, у цьому не пощастило.

Для розуміння того, що чекає на нас попереду, які психологічні, моральні та фізичні проблеми очікують на Україну й українців після перемоги, ми повернемося на століття назад і спробуємо почути відлуння подій Першої світової війни та не лише зрозуміти особливості того, що відбувається, а й підготуватися до нових викликів повоєнного життя.

У цьому нам допоможуть письменники «втраченого покоління».

1859, 23 жовтня – у Києві відкрилася недільна школа для хлопчиків

   

«Беручи до уваги користь недільних шкіл для дітей трудового класу, які не мають ні часу, ні грошей, я дозволив... студентам відкрити недільну школу для хлопчиків», - писав попечитель Київського навчального округу Микола Пирогов міністрові народної освіти Російської імперії Євграфові Ковалевському.

На таке попечителя загітував молодий професор Київського університету – Платон Павлов. Він підтримав своїх вихованців «відкрити в приміщенні Києво-Подільського дворянського училища дарову недільну та святкову школу».

«Кожне покоління впевнене, що саме воно покликане переробити світ»

  

Кожне покоління впевнене, що саме воно має переробити світ. Моє, проте, вже знає, що цей світ не переробити. Але його завдання, можливо, насправді ще величніше. Воно полягає в тому, щоб не дати світові загинути

Альбер Камю

Рей Бредбері: «Як я закохався у книжки»

  

У світі, де яскраві екрани, що світяться, приваблюють сильніше, ніж сторінки, де миттєві повідомлення витісняють роздуми, слова Рея Бредбері про читання книжок лунають, наче голос з іншого виміру — виміру, де література була провідною зіркою, а бібліотеки — храмом знань.

Сьогодні, коли ми стоїмо на порозі епохи штучного інтелекту, саме фантасти першими представили нам світи, де технології вступають у протиборство з душею людини. Айзек Азімов, Артур Кларк, Філіп Дік — ці імена для нас, наче магічні заклинання, що відчиняють двері в майбутнє.

Бредбері нагадує нам про те, що книжки — це жива матерія, яка живить наші душі, розвиває нашу уяву і формує розуміння світу. Він вірить, що книги можуть врятувати світ, і його слова стають закликом для мислячих людей.

Михайло Булгаков: «війна кісток» по-українському

  

Війна — це завжди протистояння не тільки армій та економік, а й культур. Шанс на перемогу отримує той, чия культура сильніша. Спробуймо відповісти разом на запитання: ослаблює чи зміцнює українську культуру інтерпретація Михайла Булгакова як письменника, який недостатньо любив Україну? Чи є взагалі в такого підходу реальні підстави? Ресентимент тут поганий радник. Тому спробуймо подивитися на перспективи «культури скасування» з позиції світового історико-культурного процесу.

1894, 10 жовтня – народився Віктор Платонович Петров (В. Домонтович)

 

10 жовтня виповнилося 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Найвідоміший його твір – інтелектуальний роман «Дівчина з ведмедиком», написаний наприкінці 1920-х років. Також доволі відомими є романи «Без ґрунту» й «Доктор Серафікус». Але спадщина Віктора Петрова значно розмаїтіша за жанрами: праці з літературознавства, філософії, етнографії та археології, а ще – звіти для радянської розвідки.

1942, 3 жовтня - на німецькому полігоні успішно запустили першу у світі керовану балістичну ракету великої дальності Фау-2

  

Це був принципово новий вид зброї, яка долітала до цілі за лічені хвилини й була недосяжною для ППО. Від ударів Фау-2 загинули тисячі мешканців європейських міст, а десятки тисяч вʼязнів померли на заводах з її виробництва. Та виграти для Гітлера Другу світову ця суперзброя все одно не змогла. Натомість допомогла зробити технологічний стрибок переможцям — США і СРСР. «Бабель» згадує, як передова нацистська розробка не лише започаткувала нову еру озброєнь, але й проклала шлях до підкорення космосу.

1881, 1 жовтня народився Вільям Едвард Боїнг, літакобудівник, винахідник, бізнесмен, інженер, льотчик, засновник авіабудівної корпорації The Boeing Company.

  

Будучи зовсім молодим хлопцем, він кинув Єльський університет, щоб відкрити свою деревообробну фабрику, як колись батько. Можливо, Вільям Боїнг увійшов би в історію як справжній постачальник пиломатеріалів, якби долі не було завгодно закинути його на зліт американських авіаторів. Побачивши залізні махини, злітають в небо, ця людина вирішила: "Я зроблю найкращий літак в світі!" І обіцянку свою більш ніж дотримав - сьогодні складно знайти людину, яка б не літала на Boeing. Як йому це вдалося і чого коштувало насправді, з'ясувала сьогодні редакція міжнародного Бізнес-журналу worldbank.