Енергетика хороших і поганих слів

  

Існують слова сонячні та дощові. Холодні й теплі. Ті, що підтримують, та ті, що знецінюють. Добрі й злі. Небесно-пречисті й адові. Надихаючі та погрожуючі. Благовісні та ті, що попереджають про небезпеку. Тож лише нам обирати, що казати, а про що помовкувати. З чим прямувати у світ, а що назавжди залишити за лаштунками.

Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати,

посіяти тривогу й безнадію, розсіяти сумнів і засмутити,

викликати усмішку і сльозу, породити віру в людину

і заронити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі…

Василь Сухомлинський

Рей Бредбері: «Як я закохався у книжки»

  

У світі, де яскраві екрани, що світяться, приваблюють сильніше, ніж сторінки, де миттєві повідомлення витісняють роздуми, слова Рея Бредбері про читання книжок лунають, наче голос з іншого виміру — виміру, де література була провідною зіркою, а бібліотеки — храмом знань.

Сьогодні, коли ми стоїмо на порозі епохи штучного інтелекту, саме фантасти першими представили нам світи, де технології вступають у протиборство з душею людини. Айзек Азімов, Артур Кларк, Філіп Дік — ці імена для нас, наче магічні заклинання, що відчиняють двері в майбутнє.

Бредбері нагадує нам про те, що книжки — це жива матерія, яка живить наші душі, розвиває нашу уяву і формує розуміння світу. Він вірить, що книги можуть врятувати світ, і його слова стають закликом для мислячих людей.

Михайло Булгаков: «війна кісток» по-українському

  

Війна — це завжди протистояння не тільки армій та економік, а й культур. Шанс на перемогу отримує той, чия культура сильніша. Спробуймо відповісти разом на запитання: ослаблює чи зміцнює українську культуру інтерпретація Михайла Булгакова як письменника, який недостатньо любив Україну? Чи є взагалі в такого підходу реальні підстави? Ресентимент тут поганий радник. Тому спробуймо подивитися на перспективи «культури скасування» з позиції світового історико-культурного процесу.

11 жовтня. Цей день в історії

  

1138 - В Алеппо стався один з найпотужніших землетрусів відомих людству — четвертий за кількістю жертв. Він охопив територію сучасних Сирії, Туреччини, Ірану, Азербайджана і забрав життя більше 230 тисяч чоловік. Після землетрусу населення Алеппо відновилось лише на початку XIX століття, коли в місті знову було зафіксовано 200 тисяч жителів.

1745 - Прусський фізик-любитель Евальд фон Клейст випадковим чином виявив, що наповнена водою скляна посудина із зануреним у неї металевим електродом електростатичного генератора, має здатність накопичувати електричний заряд. Незалежно від нього аналогічних висновків невдовзі дійшов голландець Пітер ван Мушенбрук з Лейдена, завдяки зв'язкам якого з науковими колами новий пристрій — прототип конденсатора — отримав назву Лейденська банка.

Автор українського варіанту "Лоліти" та рятівник цілого народу: ким насправді був письменник Віктор Домонтович

  

1894, 10 жовтня – народився Віктор Платонович Петров (В. Домонтович)

 

10 жовтня виповнилося 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Найвідоміший його твір – інтелектуальний роман «Дівчина з ведмедиком», написаний наприкінці 1920-х років. Також доволі відомими є романи «Без ґрунту» й «Доктор Серафікус». Але спадщина Віктора Петрова значно розмаїтіша за жанрами: праці з літературознавства, філософії, етнографії та археології, а ще – звіти для радянської розвідки.

1942, 3 жовтня - на німецькому полігоні успішно запустили першу у світі керовану балістичну ракету великої дальності Фау-2

  

Це був принципово новий вид зброї, яка долітала до цілі за лічені хвилини й була недосяжною для ППО. Від ударів Фау-2 загинули тисячі мешканців європейських міст, а десятки тисяч вʼязнів померли на заводах з її виробництва. Та виграти для Гітлера Другу світову ця суперзброя все одно не змогла. Натомість допомогла зробити технологічний стрибок переможцям — США і СРСР. «Бабель» згадує, як передова нацистська розробка не лише започаткувала нову еру озброєнь, але й проклала шлях до підкорення космосу.

1881, 1 жовтня народився Вільям Едвард Боїнг, літакобудівник, винахідник, бізнесмен, інженер, льотчик, засновник авіабудівної корпорації The Boeing Company.

  

Будучи зовсім молодим хлопцем, він кинув Єльський університет, щоб відкрити свою деревообробну фабрику, як колись батько. Можливо, Вільям Боїнг увійшов би в історію як справжній постачальник пиломатеріалів, якби долі не було завгодно закинути його на зліт американських авіаторів. Побачивши залізні махини, злітають в небо, ця людина вирішила: "Я зроблю найкращий літак в світі!" І обіцянку свою більш ніж дотримав - сьогодні складно знайти людину, яка б не літала на Boeing. Як йому це вдалося і чого коштувало насправді, з'ясувала сьогодні редакція міжнародного Бізнес-журналу worldbank.