Із серпня 1907
до квітня 1915 року навчався в Лубенській гімназії.
Атестат зрілості засвідчує, що Микола найкраще опановував основи законодавства, Закон Божий німецьку й французьку мови та математику.
Переїхав до
Києва, де склав іспити й розпочав навчання на фізико-математичному факультеті
Університету Св. Володимира. Утім, студента вабили не лише точні науки. Микола
поринає у громадське життя, долучається до партії есерів. У 1917 році Божка-Божинського
обирають товаришем голови Тимчасового виконавчого комітету партії об’єднаної
народної організації лівих соціалістів України. Ліві українські есери
підтримали проголошення III і IV Універсалів Центральної Ради та її
державотворчу діяльність. Зокрема, Микола на початку січня 1918 року працював
помічником діловода у Міністерстві земельних справ УНР.
У бою під
Крутами 29-30 січня 1918 року захищав від російсько-більшовицької агресії
Українську Народну Республіку. Завдяки подвигу крутянців, яким вдалося стримали
на кілька днів російсько-більшовицьку навалу, щойнопроголошену УНР визнали
Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина.
Під час бою
під Крутами 30 січня 1918 року потрапив у полон і був розстріляний окупантами.
19 березня 1918 року Миколу Божка-Божинського
з почестями поховали на Аскольдовій
могилі у Києві.
Світлину
Миколи Божка-Божинського разом із іншими фото реальних захисників станції Крути
показано наприкінці художнього повнометражного художнього фільму «Крути-1918».
Немає коментарів:
Дописати коментар