Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь.
У Київській Русі перші бібліотеки стали
відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких
у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим
бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг,
що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна
праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які
увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при
Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром
культурного життя в Київській Русі.
Звичайно ж іноді книги
безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише
знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися
тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє.
Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для
людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга -
Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині,
продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з
Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг
знаменитої Софіївської бібліотеки.
Віддаючи данину поваги
бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом
України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського
Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту
DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського
князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі
філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова
рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило
грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної
справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У
Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх
установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в
XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських
родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних
школах.
До другої половини ХІХ і початку
ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини,
стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До
1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних
закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини.
До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.
У цей день, Всеукраїнський День
бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх
працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського
досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх
шанувальників! Зі святом бібліотек!
Немає коментарів:
Дописати коментар