Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
Сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
Ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
Допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
Усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
Тoй, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався,
До нього сам Господь тебе прирік.
Терпи… і стій… і стрій…
Зумій… пройди…
Твій шлях… навік…
На ньому й стій, і стрій — допоки скону,
Допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
Усе пройди і винести зумій.
Терпи, терпи…
Немає коментарів:
Дописати коментар